Powered By Blogger

суббота, 9 ноября 2013 г.

Мій університет

Я навчаюсь у Вінницькому Державному Педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського
Від хлібного лану до освітянської ниви, від турботи про хліб насущний до вершин знань і духовності – такий шлях ще в сиву давнину обрали наші предки, цим шляхом ось уже сотню літ йде один з найбільших вищих навчальних закладів подільського регіону – Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського.
Свою історію він розпочав у 1912 році з невеликого учительського інституту з трирічним терміном навчання, контингент студентів якого не перевищував 100 осіб. Нині тут здійснюється підготовка вчительських кадрів за денною та заочною формами навчання з 19 напрямів підготовки, які охоплюють практично усі шкільні предмети.

Контингент студентів станом на січень 2013 року становив близько 6000 осіб за денною та за заочною формами навчання. Великий конкурс під час вступної кампанії свідчить про престиж педагогічного ВНЗ.
В університеті функціонують сім інститутів: Інститут філології й журналістики, Інститут математики, фізики і технологічної освіти; Інститут фізичного виховання та спорту; Інститут історії, етнології і права; Інститут педагогіки, психології і мистецтв; Інститут іноземних мов, Інститут магістратури, аспірантури і докторантури, а також природничо-географічний факультет.
Навчально-виховний процес забезпечують 27 кафедр, на яких працює понад 430 викладачів, з них понад 300 мають наукові ступені та (або) вчені звання. Серед викладачів ВДПУ один член-кореспондент НАПН України, один академік АН вищої освіти України, три Заслужених працівники освіти України, Заслужений працівник вищої школи України, два Заслужених вчителі України, п’ять Заслужених працівників культури України, народний артист України, п’ять заслужених артистів України, Заслужений тренер України, два Заслужених діячі мистецтв України. Очолює ВНЗ ректор – доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Олександр Васильович ШЕСТОПАЛЮК. У колективі панує творчий та дружній мікроклімат.

При університеті ефективно функціонують аспірантура і докторантура, діє спеціалізована рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальностей 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки, 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти.
Науково-дослідна робота проводиться з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки. Викладачі є авторами сучасних підручників, навчально-методичних посібників. П’ять збірників наукових праць різного профілю включені ВАК України до переліку видань, в яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних досліджень. На базі університету щороку проводяться міжнародні, всеукраїнські, міжвузівські, обласні науково-практичні конференції та семінари.
Підтримуються наукові зв’язки з 70 вищими навчальними закладами України. Кафедри встановили в різних формах творчі зв’язки з ВНЗ і провідними науковими центрами понад 20 країн світу.
Джерелом мудрості та знань є бібліотека, книжковий фонд якої нараховує понад півмільйона примірників навчально-методичної, наукової і художньої літератури та періодичних видань. До послуг читачів 2 абонементи та 5 читальних залів. У вільний від навчання час студенти мають змогу не лише самостійно оволодівати знаннями, а й розвивати свої захоплення. Зокрема, в університеті діє майже 140 добровільних студентських об’єднань, гуртків, секцій, клубів. Чотири художні колективи носять звання «народний». Щорічно у ВНЗ проводиться понад сто загальноуніверситетських культурно-виховних та розважальних заходів: літературно-музичні вечори, фестивалі художньої самодіяльності, музичні концерти, конкурси КВК, «Козацькі розваги» та «Красуня університету». Функціонують газети «Педагог» і «Студентська територія».
Велику наукову, виховну і просвітницьку діяльність проводить Лабораторія з етнології Поділля.

У навчальному закладі започатковано чимало нових традицій: посвята в першокурсники, щорічні зустрічі викладачів і студентів з керівництвом ВНЗ, проведення масових заходів на так званому студентському майдані. З метою відзначення викладачів та студентів, які мають значні здобутки у науково-педагогічній діяльності та навчанні, започатковано присвоєння звання «Почесний працівник ВДПУ» та нагородження ректорською відзнакою «Кращий студент ВДПУ».
Педуніверситет має 5 гуртожитків на 2800 місць. Працює санаторій-профілакторій «Педагог», де щорічно оздоровлюється 1000 студентів.
У 2012 році до 100-річного ювілею педуніверситету був урочисто введений в дію музейно-просвітницький центр ВДПУ, у якому організовано експозиції трьох музеїв: музею історії університету, музею Михайла Коцюбинського та музею етнології Поділля, на території яких функціонують конференц-зала та виставкові площі.
Протягом останніх років у конкурсі «Софія Київська» педуніверситет входив до складу п’ятірки кращих педагогічних вищих закладів освіти України. 24 серпня 2003 року Міжнародний Академічний Рейтинг популярності та якості «Золота Фортуна» нагородив Вінницький державний педагогічний університет срібною медаллю «Незалежність України» в номінації «За вагомий внесок у справу підготовки висококваліфікованих кадрів для народної освіти України».
Одна з малих планет Сонячної системи за №13904 носить назву Вінницького державного педуніверситету.
За 100 років свого функціонування Вінницький вищий педагогічний навчальний пройшов шлях від невеликого учительського інституту до одного з найбільших вищих навчальних закладів України ІV рівня акредитації. Найвища його гордість – це понад шістдесят тисяч випускників, серед яких – славетна плеяда талановитих науковців, знаних не лише у нашій державі, але й далеко за її межами. Чимало випускників стали справжніми майстрами педагогічної справи, відомими діячами державотворення, літератури, культури і мистецтва. Університет пишається іменами трьох Героїв Радянського Союзу.
Серед завдань, які держава висунула сучасній освіті, важливе місце належить відродженню й розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання освіченої, творчої особистості, становленню її фізичного і морального здоров’я, забезпеченню пріоритетності розвитку людини, відтворенню й трансляції культури й духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків.
Саме на це зорієнтований Вінницький педуніверситет – подільський центр сучасної педагогічної освіти і науки, який успішного втілює напрацьовані досягнення європейського Болонського процесу, підвищує ефективність багатої традиціями власної наукової школи і з оптимізмом дивиться в майбутнє.

Двері у Вінницькому педуніверситеті завжди відчинені для добрих гостей!

Мої захоплення


Основним моїм захопленням у житті була художня гімнастика, якою я розпочала займатися з 4 років, і займалась протягом 11 років. Також я маю спортивне досягненя - Кандидат Майстра Спорту, і я цим  горджусь! Протягом всього мого спортивого життя я досягла значних результатів, я маю: 2 кубки, 20 медаль, а також більше 50 грамот та дипломів.
Проте через значну травму мені довелось покинути великий спорт!



Проте я досить часто виступаю для охочих.



пятница, 8 ноября 2013 г.

Про мене

У моєму блозі Ви зможете багато дізнатись про мене, мої захоплення, мою сім’ю та друзів.



Я, Пугач Ілона Олександрівна, народилася 30 квітня 1996 року, в місті Калинівка, Вінницького району. Мої батьки, Пугач Олександр Семенович та Пугач Зінаїда Григорівна. Нажаль мої батьки розлучились, проте я маю вітчима, Фтота Віктора Олександровича. Також я маю меншого братика Назарчика, і в мене з ним 12 років різниця у віці.
Моя сім’я проживає в мальовничому місті Калинівка.
Калинівку засновано в першій половині XVIII ст., Була спроба пов'язати назву селища
з калиною, якої нібито колись тут було багато. Історичні джерела свідчать, що назва ця
походить від прізвища польського магната Калиновського, який загарбав тутешні землі й закріпачив селян. 1774 року в ній налічувалося 44 двори в яких проживало 143 особи. Існувала також ще одна назва цієї місцевості, точна назва невідома, але є здогадки, що
цією назвою була Полова.Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Калинівської волості, Вінницької повіту,

Подільської губернії мешкало 920 осіб, налічувалось 143 дворових господарства, існували православна церква, синагога, 6 постоялих дворів, постоялий будинок, 28 лавок, цегельний завод, відбувались базари через 2 тижні.1892 у містечку існувало 238 дворових господарства, проживало 1606 мешканців.